ACTS: як картографічний сервіс протидіє корупції

ACTS

Цей пост про картографію, корупцію, а також філософію. Дивна комбінація, проте обіцяємо, це може сподобатись!

Минулого тижня у Харкові проходив фінальний регіональний відбірковий етап до першого в Україні некомерційного інкубатора 1991 Open Data Incubator. У цьому відборі брали участь проекти, стартапи, що використовують відкриті державні дані задля загального добра і щастя нас з вами:). Два з представлених проектів мають гео направленість. Ми мали нагоду поспілкуватися з розробниками і тепер розкажемо вам, про що змогли дізнатися.

Проект ACTS – Active Corruption Tracking System – на хакатоні зайняв друге місце та викликав інтерес в багатьох. Про цей стартап ми розмовляли з засновниками Дмитром Скоробогатовим та Михайлом Кущенком.

 

Дмитро Скоробогатов:
Я Дмитро, народився у Красному Лучі, потенційний гонзо-філософ.

Михайло Кущенко:
Я Михайло, анархіст і громадянин світу, а ще Python девелопер.

Ганна Новгородова:
Як називається ваша ініціатива, з чого складається, навіщо вона потрібна?

ДС:
Система обліку корупційної активності, або active corruption tracking system – ACTS. Це соціальний проект. Він являє собою систему з картографічним інтерфейсом, що дає можливість користувачеві зробити скаргу на прояв корупції. Далі такі скарги агрегуються і відображаються на карті та у форматі, зручному для статистичної обробки.

Система складається з мобільного застосунку та веб карти, на якій відображається корупційна активність. Відповідно існує оперативна частина, за допомогою якої люди зможуть відправляти скарги, та репрезентативна частина, на якій можна побачити статистику за будь-яким регіоном та в масштабах України в цілому.

ГН:
Чому ви вирішили цим займатися, чому це вас цікавить, саме ця тема?

ДС:
Це вирішує мою особисту проблему. В 90-ті роки я не мав іншої можливості монетизувати свій інтелект, крім як через розв’язання завдань з математики ледащим студентам вузів. Збагнувши згодом, яку шкоду суспільству я наніс таким заробітком, я був у шоці. Сьогодні я маю нульову толерантність до корупції, і хочу, щоб усі члени суспільства теж ненавиділи її. Тут я користуюсь категоричним імперативом Імануїла Канта. Тобто вважаю, що максима моєї поведінки має стати загальним законом. Цей імператив є кінцевою теоретичною межею ACTS. Мета – це подолання корупційної активності на рівні повсякденності, щоб люди почали сприймати її як злочин, як діяльність, яка є шкідливою.

ГН:
А яким чином, на вашу думку, ACTS допоможе досягнути цього?

ДС:
Оскільки корупція є суспільним явищем, для роботи з нею треба визначитися, як саме ми розуміємо поняття ”суспільство”. Досить розвиненим в Україні сьогодні є бачення корупції як необхідної частини суспільних відносин, того, що підтримує стабільність структури суспільства. Таке бачення базується на соціологічній концепції структурного функціоналізму і, нажаль, не дає пересічним громадянам важелів впливу на суспільні явища. Більше того, воно легітимізує корупційні дії в повсякденному житті і дає моральне право делегувати антикорупційну боротьбу представникам влади. У структурно-функціональному підході корупція вважається саме таким механізмом, який допомагає суспільству стабілізуватися. Прибічники цієї ідеї завжди кажуть, що корупція необхідна, “у нас народ такой”, ви чули, мабуть, “що? ви хочете перемогти? ви нічого не переможете, завжди брали хабарі і братимуть!” Це тому, що вони вважають корупцію необхідною складовою суспільного устрою на даний момент.

Натомість ідея ACTS базується на концепції символічного інтеракціонізму, яка стверджує, що люди є активними дійовими особами суспільного процесу, і саме вони є конструкторами та руйнівниками певних суспільних явищ.

dimaДмитро Скоробогатов, фото: 1991 Open Data Incubator

ГН:
Але ви не відповіли на моє питання. Як
саме ваша система картографування корупційних злочинів може допомогти у боротьбі з корупцією?

ДС:
Винесення корупції на публічний рівень.

Система допомагає збирати статистичну інформацію, яку можуть використовувати гравці, які безпосередньо є “деструкторами” корупції.

Символічний інтеракціонізм надає нам можливість субстантивувати корупційну активність, почати відноситися до неї матеріалістично. Це означає, що ми можемо простежити, де корупційна активність народжується, прослідкувати весь її життєвий цикл і в його кінці констатувати перетворення цієї активності на прах.

Ми користуємося поняттям “генератор корупції” по відношенню до будь-якої державної або міської установи і називаємо “деструкторами корупції” ті державні органи, громадські об’єднання або рухи, які декларують свою антикорупційну спрямованість.

Таким чином, у нас є система, в якій є місця виникнення корупції, і є елементи системи, які її зможуть знищувати. Налагодити взаємодію між двома цими елементами системи – це і є завдання ACTS. Більш того, ринок деструкторів в Україні перенасичений. Дуже багато є ГО і людей, які заявляють, що вони протидіють корупції. Це роблять майже усі. Тема дуже вигідна, на ній дуже легко заробити символічний капітал, тому це роблять всі.

ГН:
Але ж це можуть бути лише слова.

ДС:
Звісно. Не обов’язково, що деструктор – це той, хто каже, що він деструктор корупції, він навіть може бути генератором корупції.

Система може зробити його діяльність особистою, спровокувати конкуренцію між саме деструкторами, а де конкуренція – там завжди є оптимізація діяльності.

ГН:
Розкажіть, як працює, з яких частин складається?

МК:
Взагалі система мала складатися з трьох частин: застосунку, який реєструє скарги, серверу, який зберігає дані, та “веб-морди”, фронт-енду, де можна буде побачити дані щодо порушень у картографічному вигляді.

На веб-сервері зберігаються дані: як геодані, так і дані щодо порушень та корупційної активності.

ГН:
Тобто вони не є геоданими? Дані порушень?

МК:
Між геоданими та порушеннями існує зв’язок. Порушення прив’язуються до організації, де воно було скоєно, а організація прив’язується до якогось геооб’єкту, тобто до “будиночку” на мапі.

Також є застосунок для мобільного пристрою. Загалом він запланований як засіб реєстрації порушень. Тобто ти приходиш до якогось закладу, тобі щось не подобається і ти пишеш скаргу. Але є думка, що, наприклад, юзерам буде зручно, прийшовши до якогось закладу, побачити на що скаржаться люди, що його чекає, які скарги.

Тобто щоб він у додатку міг побачити, що відбувається.

Також є картографічний веб-інтерфейс, де відображаються скарги, можна отримати дані про випадки. Так само можна подати скаргу і тут.

ГН:
І це зараз працює? Наприклад, зараз через “веб-морду”, ваш веб сайт, можна зайти до системи та якісь порушення зафіксувати?

МК:
Так, зараз можна додавати скарги через веб-інтерфейс та переглядати їх.

ГН:
Добре. Кілька слів про те, як відображаються геодані, яку платформу ви обрали, що саме відбувається.

МК:
Для відображення карти на веб-сайті проекту була обрана бібліотека з відкритим вихідним кодом Leaflet, провайдер тайлів – OpenStreetMap, геодані ми створювали (та створюємо) власноруч: полігони установ цифруються за адресою.

ДС:
Спочатку ми обрали екстракт з ОСМ з полігонами будівель, проте це виявилося безсистемним підходом. У нас виникла потреба у додаткових даних, наприклад, типах організації і таке інше.

МК:
Leaflet працює з форматом GeoJSON, і ми вирішили, що GeoJSON буде основним стандартом даних нашої системи. Тобто Дмитро, використовуючи QGIS, малює/редагує полігони, робить експорт у GeoJSON і далі передає дані серверу через форму у адміністративній частині. Далі відбується мепінг данних у SQL, PostgreSQL, у якому вони і зберігаються. Для відображення на мапі дані знов конвертуються у GeoJSON та передаються ліфлетові. Для того щоб зберігати шейп, ми використовуємо розширення PostGIS. Шейп – я маю на увазі саме форму полігона. Це координати вершин полігонів.

Спочатку геоджейсон зберігався на сервері як файл, а потім просто вивантажувався в ліфлет. А скарги зберігалися у БД. Але з ростом кількості сутностей та їх атрибутів перейшли повністью на SQL.

Скарги зберігаються у тій самій базі, але в окремій таблиці. Тобто ця таблиця прив’язана до організації, організації прив’язані до полігонів.

misha_k
Михайло Кущенко

ДС:
Тут є оптимізації ідентифікаторів. Ми оптимізували ідентифікатори таким чином, що через ID можна відстежувати parent-child відносини. Тобто Харківській області належать полігони з її районами, наприклад, району належать полігони з населеними пунктами, населеним пунктам або районам великих міст належать полігони з установами. Окремо шифрується тип установи для можливості складних запитів, для статистики. В ідеалі ми хотіли б за допомогою мінімальної кількості SQL запитів “дістати” усі адміністративні рівні та рівні установ.

МК:
І тут виникає необхідність у залученні сіньор біг датахайлоад питонщика (ред.: Senior Python Developer).

ГН:
Що саме необхідно, щоб ваша система обліку почата працювати? Адже, якщо одна людина чи кілька людей зроблять скаргу, це не покаже всієї картини. Які у вас плани по розширенню та популяризації цього сервісу?

ДС:
У нас є декілька думок щодо маркетингових стратегій. Одна з них галузева: підготовка системи під конкретні установи з вузькою направленістю. ЖЕКи, ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг), саме муніципальні місця скупчення незадоволених громадян. Впровадження системи в це середовище зможе викристалізувати ядро постійних користувачів.

Наприклад, можна використовувати стікі менеджмент, вірусний менеджмент.

Щоб користуватися системою, треба мати принаймні якийсь мобільний девайс, на який людина зможе встановити застосунок, або вийти через веб на наш сервіс.

ГН:
Як щодо мобільного застосунку, він доволі простий у розумінні для користувачів?

ДС:
Я вважаю, що так. Фінальна версія прототипу досить проста, інтуїтивна, зрозуміла.

ГН:

Як саме ви знаходите людей, які з вами працюють над проектом?

ДС:
Це досить складне питання. Тут прогнозувати нічого неможливо.

Через соціальні мережі… випадково.

ГН:
Люди, з якими ви зараз працюєте, звідки вони? Яка у вас команда?

ДС:
У нас є стабільне ядро команди – це кілька людей. Девелопери, дизайнер, інші волонтери. Якщо докладати зусилля, спеціалісти в необхідних царинах також до нас долучаються.

ГН:
Як ви знаходите людей, коли вам щось треба? Це ж усе на волонтерських засадах?

ДС:
Так, звичайно. Ми стукаємося у різні двері, і одна з сотні дверей відчиняється зі скрипом. І нам допомагають.

Або на github-і хтось форкає нас, починає працювати. Але такі люди неочікувано з’являються і так само зникають.

ГН:
Яка конкретна допомога вам необхідна взагалі? Що ще попереду?

МК:
Найбільш необхідними є спеціалісти, і це вказано в нашій групі. Це розробники застосунку та JS. Javascript UI/UX девелопер, Javascript Leaflet девелопер, Python девелопери. Розробники застосунку вже працюють, а от з фронт-ендом є проблеми. Також потрібен спеціаліст з BigData для консультацій.

ГН:
На якому етапі знаходиться проект?

МК:
Прототип, який готовий на 30%

ДС:
Ми знаходимось на етапі розроблення mvp, з застосунком, мінімальним функціоналом, щоб було зрозуміло, що це без зайвих пояснень.

50% шляху цього пройдено.

МК:
Є різні речі. Наприклад, архітектура. Тобто в якому форматі будуть геодані імпортуватися, відображатися, як будуть зберігатися, яка структура даних. Це більш-менш визначено та реалізовано. Але щоб воно працювало з конкретними людьми, повинен бути інтерфейс. Він може буди дуже різним. Залежно від зручності. Інтерфейс у зародковому стані, а архітектура, те, на чому все базується, майже готова.

ГН:
Що саме вам залишається зробити, щоб ваша система працювала? Не в тестовому режимі.

МК:
Одним з варіантів є поява “замовників”, не національного, а, наприклад, міського або обласного масштабу. Такими можуть стати групи людей, що боротимуться з корупцією. Займатися розголосом, прийматимуть рішення щодо скарг.

ГН:
Якщо ви не знайдете “замовника”, що робитимете далі?

МК:
Є мета, є ентузіазм.

ДС:
Не може такого бути, що ми не знайдемо замовника. Якщо зараз навіть його нема, він не інституціаналізований, він обов’язково знайдеться на перегрітому ринку антикорупційної діяльності, який швидкими темпами зростає в Україні зараз. Ми виходимо з існування суспільного попиту на боротьбу з корупцією. Система має залучати людей до цієї боротьби. Має надати можливість громадянам діяти особисто, а не делегувати обов’язок подолання корупції комусь іншому.

ГН:
Тобто ви самі не готові бути замовником? Ви лише готові вести облік, надавати дані далі?

ДС:
Я не бачу сенсу виходити на ринок деструкторів. Він перенасичений “постачальниками послуг” зараз.

ГН:
Доборе. Ви казали, що є деструктори, є генератори. А ким ви вважаєте себе і вашу систему?

ДС:
Зараз ми інструмент деструкторів, яких багато. Але вони ще не знають, що ми їх інструмент.

ГН:
Але ж так само, як деструктор, генератор може користуватись вашою системою. Можуть бути інші зловживання
.

ДС:
Звісно. Це не концептуальний баг системи, це фіча. Метою є зменшення корупції в цілому. Тому інформація, що в тій чи іншій установі є більше корупційної діяльності або менше, якщо людина буде шукати, де в неї візьмуть хабар, то вона піде куди треба і своїми діями збільшить корупцію там, де вона є найбільшою. Додасть статистику куди треба.

Системою можуть зловживати у різний спосіб. Скаржитись на відносно порядних людей, яких хтось бажає позбутися… Ми також враховуємо таку діяльність. Але така діяльність, вона також є проявом корупції. Вона буде показником, індикатором. Ми не кажемо, що ACTS – це доказова база. Це індикатор, вона відображає локації, куди можна спрямовувати антикорупційну діяльність, перевіряти.

 

Фінальні думки.

 

МК:
Зараз коррупція виглядає як така непроникна для світла чорна хмара, з якої фокусники (антикорупційні діячі) час від часу витягають химерну штуку, і громадянське суспільство робить таке собі колективне “ого”. ACTS має потенціал відобразити цю хмару у вигляді структурованих даних, що дозволить виявляти осередки корупції, створювати стратегії боротьби та оптимального використання антикорупційного ресурсу. Тобто замість того, щоб грати в їжачків в тумані, громадянське суспільство зможе організувати ефективний процес.

ДС:
Ми починали розмову з Канта, тому пропоную згадати кантівське розуміння Просвітництва як здатності людей користуватися власним розумом. Якщо конкретизувати і масштабувати на сучасність, ця здатність є нічим іншим, ніж обумовлені категоричним імперативом пошук та використання важелів впливу на суспільство. Це приймання на себе відповідальності за майбутнє, за вектор розвитку суспільства, за його прогрес чи деградацію

Таким чином, ACTS  – не лише інструмент контролю за витратами податкових надходжень і економії державних коштів, але й агент Просвітництва в сучасній Україні, який допомагає формувати і зміцнювати побите тоталітарним минулим громадянське суспільство.
Якщо Ви хочете допомогти проекту якимось чином, з хлопцями можна зв’язатися через сторінку на facebook або форкати на github.

Лайкайте, ставте запитання, пропонуйте! Давайте підтримувати добрі ідеї!

pereryv