Дрони та міжнародне законодавство

THE RIGHTS TO FLY YOUR DRONE_2

Як показує аналіз Українського законодавства, ситуація із використанням дронів, дуже нагадує старий анекдот про “невловимого Джо”, який тому і був невловимий, що нікому не треба було його ловити. Так і дрони – безперешкодно літають тому, що ніхто особливо не намагається суворо дотримуватися законодавства, в якому використання безпілотників наразі чітко не прописане. Але, що стосується в першу чергу комерційного використання дронів, в тому числі з метою фотозйомки, їх застосування законом скоріше заборонено, ніж дозволено.

Приблизно така ж ситуація склалася і в Білорусі, де вимоги навіть жорсткіші. Суворо кажучи, на території Республіки Білорусь фактично неможливо використовувати БПЛА в цивільній авіації не порушуючи закон. Бо безпілотники згідно з законодавством Білорусі є повітряними суднами, до яких висуваються ті ж вимоги, що й для інших повітряних суден. Зокрема, вони мають бути зареєстровані, але реєстрація цивільних безпілотників наразі не проводиться, бо відсутні сертифікати типу повітряних суден, які приймалися б Департаментом з авіації Міністерства транспорту та комунікації Республіки Білорусь, на який покладені функції реєстрації цивільних повітряних суден. Без реєстрації неможливо отримати дозвіл на польоти, а без дозволу польоти БПЛА в повітряному просторі Республіки Білорусь заборонені.

В той же час порядок використання БПЛА в державній авіації Білорусі (військова, МНС, прикордонна тощо) законом вже встановлений та вони активно використовуються.
Невтішна ситуація із законним використанням цивільних дронів і в Російській Федерації. Дрони можливо використовувати, але за умов отримання цілого пакету документів.

Користувач безпілотника має отримати:

• сертифікат льотної придатності (посвідчення про придатність до польотів);

• державний і реєстраційний або обліковий розпізнавальні знаки;

• сертифікат (свідоцтво) про допуск до керування повітряним судном осіб з числа авіаційного персоналу;

• підтвердження органу Єдиної системи організації повітряного руху (ЄС ОрПР) про встановлення тимчасового або місцевого режиму і включення поданого встановленим порядком плану польоту БЛА в добовий план зонального та районного центру Єдиної системи;

• дозвіл на використання повітряного простору від органу ЄС ОрПР.

Дані аерозйомки, як і в інших пострадянських державах, автоматично отримують статус державної таємниці. Тобто для того, щоб мати можливість використовувати ці дані, необхідно отримувати спеціальний допуск і знімати гриф секретності. Наприкінці грудня 2015 року в Росії прийняті зміни до Повітряного кодексу, що передбачають обов`язкову реєстрацію дронів з вагою від 250 г, закон має вступити в силу в квітні 2016 року. Міністерство транспорту вже оприлюднило для суспільного обговорення  підзаконний акт про затвердження порядку обліку БПЛА  в Російській Федерації. Обмеження ваги безпілотників у 250 грамів, при складній процедурі реєстрації апаратів, до яких відносяться навіть іграшки, одразу ж викликало зрозуміле незадоволення виробників та користувачів дронів. Докладно про це в сюжеті: http://tv.rbc.ru/archive/levchenko.

Більш “просунутими” в плані розвитку законодавства щодо безпілотників є країни ЄС. Так, у Великобританії Управлінням цивільної авіації (CAA) встановлені наступні правила використання дронів:

• дрони мають використовуватись лише в зоні “прямої видимості” людини – це, як правило, 500 м по горизонталі або 122 м по вертикалі;

• Безпілотні літальні апарати, оснащені камерою, мають літати не ближче 50 м від людини, транспортного засобу, будівлі або споруди;

• БПЛА, оснащені камерою, не мають літати в радіусі 150 м від густонаселених районів або зібрання великих груп людей, наприклад, спортивних заходів чи концертів;

• Оператори повинні мати дозвіл CAA на використання безпілотників у комерційних цілях.

uav legislation

Рис. Основні правила використання дронів, встановлені у Великобританії, подані на офіційному сайті САА у максимально доступному форматі.

Однак, навіть наявність досить чітких та зрозумілих правил не є гарантією безпечного використання дронів. Актуальність проблеми підкреслюється все зростаючою кількістю інцидентів у  різних частинах світу, коли безпілотники неочікувано з’являються на шляху літаків під час їх зльоту або посадки.

Євросоюз є світовим лідером щодо використання дронів у цивільній сфері. Створення загальноєвропейського законодавства щодо безпечного використання безпілотників, які в Європі частіше називають Remotely Piloted Aircraft Systems (RPAS), на відміну від прийнятого в США скорочення UAV (від Unmanned Aerial Vehicle), планується здійснити до 2017 року.

Згідно з діючим законодавством ЄС, БПЛА зі  злітною масою менше 150 кг повністю підпадають під національну юрисдикцію держав – членів ЄС. У  майбутньому передбачається зняття цього обмеження та розробка загальноєвропейських норм та правил використання безпілотників.

Сьогодні регуляторні механізми управління польотами БПЛА існують або розробляються в Австрії, Хорватії, Чеській Республіці, Данії, Франції, Німеччині, Італії, Ірландії, Польщі, Іспанії і Великобританії. У Данії, Великобританії та Нідерландах працюють льотні школи з підготовки пілотів дронів, у  Нідерландах і Великобританії діють понад 500 ліцензованих пілотів БПЛА.

Наразі ведеться робота зі створення  загальноєвропейської системи правового регулювання використання дронів.

5-6 березня 2015 року в Ризі  відбулася конференція Європейського Союзу з безпілотних авіаційних систем, де була прийнята Ризька декларація із безпілотних літальних апаратів  «Створення майбутнього авіації». В Ризькій декларації викладені 5 основних принципів  майбутнього розвитку БПЛА в Європі:

  1. Безпілотні літальні апарати повинні розглядатися як новий тип повітряних суден з пропорційними правилами, заснованими на ризику  кожної операції;
  2. Правила ЄС для безпечного надання послуг БПЛА повинні давати можливості розвитку промислових інвестицій;
  3. Технологія і стандарти повинні розвиватися в напрямку повної інтеграції БПЛА в європейський повітряний простір;
  4. Суспільне визнання є ключовим для розвитку послуг, що надаються за допомогою БПЛА;
  5. Відповідальність за використання БПЛА несе оператор, що ним керує.

29 жовтня 2015 року на  сесії Європарламенту в Страсбурзі була прийнята резолюція щодо безпечного використання безпілотних авіаційних систем, що закликає розробити спільноєвропейське законодавство Євросоюзу, яке регламентує використання безпілотних літальних апаратів.

Зокрема, в резолюції підкреслюється, що в законодавстві має чітко визначатися різниця між професійним та рекреаційним (розважальним) використанням дронів, та вимоги до них мають відрізнятися залежно від мети використання БПЛА.

Загальний напрям розвитку законодавства ЄС – мінімізація ризиків, пов’язаних із використанням дронів, при одночасному запобіганні стримування розвитку безпілотників та їх застосування в різних галузях господарства. Ризик-орієнтований підхід розвитку БПЛА, що був наголошений Ризькою декларацією, підкреслюється і в рішенні Європарламенту. Особливо наголошується на тому, що обов’язковою умовою розвитку БПЛА в Європі має бути розвиток технологій безпеки, в тому числі, спрямованих на охорону приватного життя, захист дронів від угону, від пошкодження, а також на своєчасне виявлення та знешкодження дронів, що створюють загрозу життю людей або функціонуванню об’єктів на землі або у повітрі.

Майбутні європейські та світові правила щодо використання  БПЛА,  мають розглядати наступні питання:

• льотної придатності;

• специфіки сертифікації БПЛА;

• комерційного та розважального використання;

• ідентифікації дронів та їх власників, або операторів;

• затвердження навчальних закладів для пілотів;

• навчання та ліцензування пілотів;

• діяльності дронів;

• відповідальності та страхування;

• захисту даних та конфіденційності;

• безпольотних (вільних від польотів) зон;

• встановлення геозон з різними режимами дозволу на польоти.

Функції загальноєвропейського регулювання діяльності БПЛА в майбутньому передбачається покласти на Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA). Розробкою технічних питань щодо встановлення правил безпеки, вимог до сертифікації та безпечної інтеграції великих та малих БПЛА в повітряний простір та аеродроми Європи займається JARUS.  JARUS (Joint Authorities for Rulemaking on Unmanned Systems) це  добровільне об’єднання національних повноважних органів з питань цивільної авіації 22 європейських країн, основним завданням якого є розробка норм діяльності безпілотних систем.

Україна розраховує на допомогу Євросоюзу у встановленні норм і правил використання БПЛА з метою подальшої інтеграції України у загальноєвропейське правове поле.